Три різні способи контролю витрат палива.
Під сучасними способами контролю палива ми маємо на увазі більш точні технології, ніж дорожні листи та огляд баків із повіреною лінійкою. А таких способів лише три.
- За допомогою штатного датчика через CAN-шину
- За допомогою ДРТ (проточний датчик витрат палива)
- За допомогою ДУТ (ємний датчик рівня палива)
Деякі вважають, що контролювати витрату палива можна лише за допомогою супутникової навігації без додаткових датчиків, зіставляючи швидкість, пробіг та норми споживання ПММ транспортним засобом. Але точність при таких розрахунках сильно шкутильгає, тому що доведеться зіставляти завантаженість транспортного засобу, рух у місті і за містом, у пробках і без пробок і ще безліч параметрів. Та й саме зіставлення вимагає багато копіткої ручної праці, що призводить до неминучих помилок у розрахунках. Тому про такий спосіб ми розповідати у цій статті не будемо.
КОНТРОЛЬ ВИТРАТИ ПАЛИВА ЗА ДОПОМОГОЮ ШТАТНОГО ДАТЧИКА ЧЕРЕЗ CAN-ШИНУ
У цьому випадку інформація про витрату та рівень палива передається до системи супутникового моніторингу від бортового комп’ютера автомобіля по CAN-шині. Вона є на більшій частині сучасних автомобілів та вантажівок, у тому числі і на КАМАЗах. У сам бортовий комп’ютер паливні дані надходять із датчика, встановленого у баку виробником. Як правило, це звичайні потенціометричні датчики. Для отримання даних із CAN-шини необхідно, щоб бортовий термінал системи моніторингу підтримував CAN-інтерфейс. Існує три варіанти підключення CAN-шини до цифрового входу бортового контролера: пряме через безконтактні зчитувачі і через CAN-LOG. Перший варіант найбюджетніший, але при прямому підключенні не уникнути втручання в контактну мережу транспортного засобу, що може призвести до втрати гарантії на автомобіль. Більш безпечним, не порушує ізоляцію та цілісність проводів є підключення до CAN-шини за допомогою безконтактних зчитувачів. Але і в першому, і в другому випадку можливість зчитування даних може бути обмежена, якщо ТС не підтримується стандарт J1939 (FMS). Найоптимальніший та універсальний варіант – це безконтактне підключення через адаптер CAN-LOG. Він дозволяє зчитувати найширший набір різних даних про роботу практично будь-якого транспортного засобу, який має CAN-шину. Очевидна перевага цього способу – менше витрат на установку та обслуговування порівняно з ДРТ та ДУТ. До того ж, через СAN-шину можна отримати не тільки дані про витрату палива, але й, наприклад, інформацію про обороти двигуна, температуру охолоджуючої рідини, про тиск олії та про багато інших параметрів. і в другому випадку можливість зчитування даних може бути обмежена, якщо в ТЗ не підтримується стандарт J1939 (FMS). Найоптимальніший та універсальний варіант – це безконтактне підключення через адаптер CAN-LOG. Він дозволяє зчитувати найширший набір різних даних про роботу практично будь-якого транспортного засобу, який має CAN-шину. Очевидна перевага цього способу – менше витрат на установку та обслуговування порівняно з ДРТ та ДУТ. До того ж, через СAN-шину можна отримати не тільки дані про витрату палива, але й, наприклад, інформацію про обороти двигуна, температуру охолоджуючої рідини, про тиск олії та про багато інших параметрів. і в другому випадку можливість зчитування даних може бути обмежена, якщо в ТЗ не підтримується стандарт J1939 (FMS). Найоптимальніший та універсальний варіант – це безконтактне підключення через адаптер CAN-LOG. Він дозволяє зчитувати найширший набір різних даних про роботу практично будь-якого транспортного засобу, який має CAN-шину. Очевидна перевага цього способу – менше витрат на установку та обслуговування порівняно з ДРТ та ДУТ. До того ж, через СAN-шину можна отримати не тільки дані про витрату палива, але й, наприклад, інформацію про обороти двигуна, температуру охолоджуючої рідини, про тиск олії та про багато інших параметрів. Він дозволяє зчитувати найширший набір різних даних про роботу практично будь-якого транспортного засобу, який має CAN-шину. Очевидна перевага цього способу – менше витрат на установку та обслуговування порівняно з ДРТ та ДУТ. До того ж, через СAN-шину можна отримати не тільки дані про витрату палива, але й, наприклад, інформацію про обороти двигуна, температуру охолоджуючої рідини, про тиск олії та про багато інших параметрів. Він дозволяє зчитувати найширший набір різних даних про роботу практично будь-якого транспортного засобу, який має CAN-шину. Очевидна перевага цього способу – менше витрат на установку та обслуговування порівняно з ДРТ та ДУТ. До того ж, через СAN-шину можна отримати не тільки дані про витрату палива, але й, наприклад, інформацію про обороти двигуна, температуру охолоджуючої рідини, про тиск олії та про багато інших параметрів.
Головним мінусом буде сам штатний датчик рівня палива. Похибка в нього може сягати 15%. І це ще крім мертвих зон у нижній і верхній частинах бака, які можуть становити до 10% його обсягу .
Багато що залежить від конкретної моделі автомобіля та типу датчика – цифровий чи аналоговий, важільний чи трубчастий – мертві зони є не завжди. Але в будь-якому випадку штатний датчик поступається точно двом іншим пристроям, які ми розглянемо далі. Що, звичайно, не скасовує привабливість CAN-зчитування даних, яке поєднує в собі невисоку вартість, простий монтаж та невибагливе обслуговування. Тому цей спосіб можна використовувати, якщо сумніваєтеся, що два інші окупляться.
КОНТРОЛЬ ВИТРАТИ ПАЛИВА ЗА ДОПОМОГОЮ ДАТЧИКА ВИТРАТ ПАЛИВА (ДРТ)
Датчик витрати палива – це проточний датчик, він встановлюється на паливну магістраль і вимірює обсяг палива, що проходить через нього. Також ДРТ ще називають витратоміром. Вони бувають однокамерні та диференціальні — про різницю поговоримо трохи згодом. Для простоти розуміння: такий датчик можна умовно порівняти із лічильником води у квартирі. Інформація від нього передається безпосередньо до бортового контролера шляхом підключення через інтерфейсний вихід. Схематично робота ДРТ виглядає так:
ВРТ надає дуже точні відомості про споживання палива. В даному випадку йдеться про сучасні цифрові датчики, а не про старі аналогові. Похибка датчика витрати палива коливається не більше 1-3%.
Заправки та сливи тут не відстежуються, але, коли відома витрата, можна обчислити все інше. До переваг ДРТ відноситься і те, що на точність показань не впливає форма бака або специфіка роботи ТЗ. Плюс ці датчики одразу калібруються на заводах.
Головний недолік – ціна. Крім того, що датчик разом із послугами з монтажу коштує чималих грошей, практично в кожній машині існує «обратка». На «зворотку» можна встановити додатковий однокамерний ДРТ (і в такому разі вже буде потрібно самостійне калібрування). Другий варіант – відразу придбати двокамерний (диференціальний) датчик. Але коштує він набагато дорожче і підходить не всім типів паливних систем. Є, звичайно, схема монтажу із закільцьовуванням «обратки». Але в такому разі взимку паливо в баку ніяк не підігріватиметься, і у вашої машини з’явиться серйозний ризик затихнути на морозі. Крім того, такий датчик треба постійно обслуговувати. Особливо у зимовий період. Тому що при негативних температурах парафін, що міститься в дизельному паливі, та різні домішки починають осідати на стінках ДРТ. Та й загалом, порівнюючи наприклад з ДУТ, датчик витрати палива конструктивно менш надійний. А якщо не стежити за його станом, то різні засмічення можуть вплинути на роботу двигуна автомобіля. Швидше за все, прихильники установки ДРТ заперечать, що це єдиний правильний спосіб відстежувати витрату палива, тому що ви контролюєте «зворотню». Хоча насправді водієві нічого не заважає зробити врізання в паливну магістраль перед ДРТ, встановленим на «зворотку», і зливати звідти. Так що тут, як і у випадку зі штатним датчиком рівня палива, треба постійно візуально оглядати паливну магістраль транспортного засобу щодо підозрілих кранів та інших сторонніх предметів. прихильники установки ДРТ заперечать, що це єдиний правильний спосіб відстежувати витрату палива, тому що ви контролюєте «зворотню». Хоча насправді водієві нічого не заважає зробити врізання в паливну магістраль перед ДРТ, встановленим на «зворотку», і зливати звідти. Так що тут, як і у випадку зі штатним датчиком рівня палива, треба постійно візуально оглядати паливну магістраль транспортного засобу щодо підозрілих кранів та інших сторонніх предметів. прихильники установки ДРТ заперечать, що це єдиний правильний спосіб відстежувати витрату палива, тому що ви контролюєте «зворотню». Хоча насправді водієві нічого не заважає зробити врізання в паливну магістраль перед ДРТ, встановленим на «зворотку», і зливати звідти. Так що тут, як і у випадку зі штатним датчиком рівня палива, треба постійно візуально оглядати паливну магістраль транспортного засобу щодо підозрілих кранів та інших сторонніх предметів.
КОНТРОЛЬ ВИТРАТИ ПАЛИВА ЗА ДОПОМОГОЮ ДАТЧИКА РІВНЯ ПАЛИВА (ДУТ)
Датчик рівня палива – це ємнісний датчик, який вимірює обсяг палива в баку ТЗ та його зміни (заправки та сливи). Підключається ДУТ до бортового контролера за допомогою цифрового або аналогового виходу. Залежно від форми та об’ємів бака, може знадобитися встановлення двох і більше датчиків для підвищення точності.
У якісного та правильно встановленого ДУТ похибка тримається в межах 1-3%. Щоправда, під впливом зовнішніх чинників, наприклад зміни палива, похибка може підвищуватися. Сильно позначається на точності показань те, наскільки правильно проводилася таріровка паливного бака. Тому без професійного монтажу ніяк не обійтися (докладніше про похибку ДУТ можна прочитати у цій статті)
Таке рішення обійдеться дорожче, ніж безконтактне зчитування даних з CAN-шини, але дешевше, ніж встановлення та обслуговування ДРТ
Обдурити ємнісний датчик рівня палива, або втрутитися в його роботу не можна. Деякі водії намагаються робити «мікросливі» палива, але ми теж успішно обчислюємо. Ось наочний приклад:
Єдине: як і у випадку з ДРТ, варто регулярно оглядати магістраль щодо сторонніх врізок.
ЯКИЙ СПОСІБ КОНТРОЛЮ ПАЛИВА КРАЩИЙ?
Для наочності наведемо порівняльну таблицю перерахованих способів контролю витрат палива:
| Спосіб контролю палива | Деталі установки/налаштування | контрольовані параметри | похибка | базова вартість |
| За допомогою штатного датчува через CAN-шину | Легкий монтаж за наявності схеми | Витрата палива та інші параметри ТЗ | до 15% | CAN-LOG зчитувач: від 800грн. |
| За допомогою датчика витрати пального (ДРТ) | Установка на паливні магістралі, калібрування не потрібне | Витрата палива, час роботи та температура двигуна | 1-3% | Однокамерний ДРТ: від 4500 грн. |
| За допомогою датчика рівня палива (ДУТ) | Врізання всередину паливного бака, потрібно калібрування | Витрата палива, заправки та сливи | !-3% | від 2700грн. |
Виходить, що датчик рівня палива і за вартістю, і за точністю показань є золотою серединою. Якщо вам потрібен якісний та надійний контроль витрати палива на ваших ТЗ – краще використовувати саме його.
Звичайно, існує теоретична можливість злити паливо через «зворотню». Але масштаби можливого злодійства зовсім незначні – близько 1-2 літрів на 100 км. А більш-менш великі сливи буде видно. Та й візуальний контроль ніхто не скасовував.
У разі ДРТ врізатися в «зворотку» важче, але теж можна. Однак витрати на встановлення та обслуговування датчика витрати палива в автопарку будуть значно вищими, ніж при виборі ДУТ, і далеко не скоро окупляться за рахунок досягнутої економії ПММ. За своєю суттю, ДРТ вигідно використовувати лише за дуже великих обсягів споживання палива — наприклад, у випадку із залізничним та водним транспортом, або на спеціальних машинах типу ППУ.